Значення в інших словниках
-
бур'янець —
бур'яне́ць іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
бур'янець —
БУР'ЯНЕ́ЦЬ, нцю́, ч. Зменш. до бур'я́н. Над бомбовими кратерами зеленіли пагінці трав і бур'янцю (І. Багряний); Стежечки дбайливо прометені, земля між квітами на клумбах просапана, бур'янець виполений (В. Кучер).
Словник української мови у 20 томах
-
бур'янець —
див. бур'ян
Словник синонімів Вусика
-
бур'янець —
Бур'ян, -ну м. Сорная трава. Чуб. V. 670. Лежав у бур'яні бровко муругий. Котл. Ен. ІІІ. 38. Дунай засихав, зіллям заростав, зіллям-бур'яном, усяким квітом. н. п. ум. бур'янець, бур'янчик. Чуб. V. 1034. ув. бур'янюка.
Словник української мови Грінченка