бур'янець

БУР'ЯНЕ́ЦЬ, нцю́, ч.

Зменш. до бур'я́н.

Над бомбовими кратерами зеленіли пагінці трав і бур'янцю (І. Багряний);

Стежечки дбайливо прометені, земля між квітами на клумбах просапана, бур'янець виполений (В. Кучер).

Значення в інших словниках

1. бур'янець — бур'яне́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бур'янець — -нцю, ч. Зменш. до бур'ян.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бур'янець — див. бур'ян  Словник синонімів Вусика
4. бур'янець — Бур'ян, -ну м. Сорная трава. Чуб. V. 670. Лежав у бур'яні бровко муругий. Котл. Ен. ІІІ. 38. Дунай засихав, зіллям заростав, зіллям-бур'яном, усяким квітом. н. п. ум. бур'янець, бур'янчик. Чуб. V. 1034. ув. бур'янюка.  Словник української мови Грінченка