ж. Драка. Лайка — не бігша: в боку не болить. посл.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
бійка —
бі́йка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири бі́йки
Орфографічний словник української мови
бійка —
(побутова) жм. наминачка, прочухан, чубанина, чублення, халазія, р. бій; (беззахисного) БИТТЯ; Р. бій.
Словник синонімів Караванського
бійка —
[б’ійка] -йкие, д. і м. -йц'і, мн. б'ійкие/б'ійки, б'ійок дв'і б'ійкие
Орфоепічний словник української мови
бійка —
-и, ж. 1》 Взаємне завдавання ударів, побоїв. 2》 Биття, побої.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бійка —
БІ́ЙКА, и, ж. 1. Взаємне завдавання ударів, побоїв. – Лайка – не бійка: в боку не болить (Сл. Гр.); – Лаєшся з жінкою, часом до бійки доходить (М. Коцюбинський); Часом то в одному, то в іншому місці зчиняється бійка (О. Гончар). 2. Биття, побої.
Словник української мови у 20 томах
бійка —
Пустився в бійку — чуба не жалій. Якщо почав боротися за правду, то вже борись за неї до кінця.
Приповідки або українсько-народня філософія
бійка —
син. коцалка, махач, мочилово.
Словник жарґонної лексики української мови
бійка —
розма́хувати кулака́ми (пі́сля бі́йки). Доводити, говорити, відстоювати і т. ін. що-небудь, коли вже пізно. (Ольга:) Тепер треба подумати про те, щоб підправити господарство, а розмахувати кулаками після бійки — чи варто? (І.
Фразеологічний словник української мови
бійка —
БІ́ЙКА (взаємне завдання ударів, побоїв), БАТА́ЛІЯ жарт., ірон., БІЙ розм. рідше, ПОБО́ЇЩЕ підсил. розм. Родина Гамаліїв з діда-прадіда перебойці.
Словник синонімів української мови
бійка —
БІ́ЙКА, и, ж. 1. Взаємне завдавання ударів, побоїв. — Лайка-небійка: в боку не болить (Сл. Гр.); — Лаєшся з жінкою, часом до бійки доходить (Коцюб., І, 1955, 451); Часом то в одному, то в іншому місці зчиняється бійка (Гончар, Таврія.., 1957, 39).
Словник української мови в 11 томах