біленце

Біленце, -ця

с. Холстъ, полотно. Галиц. Ох я там на річці біленце білила, ох там же я, мати, віночок згубила. Гол. І.

Значення в інших словниках

1. біленце — -я, с., зах. Полотно.  Великий тлумачний словник сучасної мови