Великий тлумачний словник сучасної мови

біленце

біле́нце

-я, с., зах.

Полотно.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. біленце — Біленце, -ця с. Холстъ, полотно. Галиц. Ох я там на річці біленце білила, ох там же я, мати, віночок згубила. Гол. І.  Словник української мови Грінченка