білогривець
Білогривець, -вця
м.
1) Конь съ бѣлой гривой.
2) Птица Turdus torquatus, дроздъ ошейниковый. Вх. Пч. II. 15.
Словник української мови ГрінченкаБілогривець, -вця
м.
1) Конь съ бѣлой гривой.
2) Птица Turdus torquatus, дроздъ ошейниковый. Вх. Пч. II. 15.
Словник української мови Грінченка