білогруд

Білогруд, -да

м.

1) Имѣющій бѣлую грудь. Желех.

2) пт. а) Sterna minuta. Вх. Пч. II. 14. б) Cinclus aquaticus. Шух. І. 23. ум. білогрудик. Вх. Зн. 3.

Значення в інших словниках

1. білогруд — білогру́д іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови