біляр

Біляр, -ра

м. Бѣлильщикъ. І стала одежа його осяйна, вельми біла, мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити. Єв. Мр. IX. 3.

Значення в інших словниках

1. біляр — Біля́р, -ра́, -ре́ві, -ре́м; -лярі́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)