Словник української мови Грінченка

білястий

Білястий, -а, -е

Бѣловатый, бѣлѣющій.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. білястий — біля́стий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. білястий — рідко біластий, -а, -е. Трохи білий; білуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. білястий — БІЛЯ́СТИЙ, рідко БІЛА́СТИЙ, а, е. З білим відтінком; білуватий. Він одначе на виду був трохи схожий на маленького делікатного хлопчика з .. м'якими білястими кучерявими васильками на висках (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. білястий — див. білий  Словник синонімів Вусика
  5. білястий — БІ́ЛИЙ (який має колір молока, снігу, крейди і под.), БІЛОСНІ́ЖНИЙ підсил., СНІ́ЖНО-БІ́ЛИЙ підсил., СНІ́ЖНИЙ (СНІЖНИ́Й рідше) підсил. поет., ЛЕБЕДИ́НИЙ поет.  Словник синонімів української мови
  6. білястий — Біла́стий і біля́стий, -та, -те біля́стий і біла́стий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. білястий — БІЛЯ́СТИЙ, рідко БІЛА́СТИЙ, а, е. Трохи білий; білуватий. Він одначе на виду був трохи схожий на маленького делікатного хлопчика з.. м’якими білястими кучерявими васильками на висках (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах