Словник української мови Грінченка

важки

Важки, -ків

мн. Вѣсы небольшіе. Угор.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. важки — -ів, мн. (одн. важок, -жка, ч.). Дрібні гирки, тягарці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. важки — ВАЖКИ́, і́в, мн. (одн. важо́к, жка́, ч.). 1. Дрібні гирі. При терезах для зважування тіл є спеціальні набори гир – важки (з навч. літ.); Міліція вилучила у продавця лотка підроблений важок, який не відповідав вазі, зазначеній на ньому (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. важки — ВАЖКИ́, і́в, мн. (одн. важо́к, жка́, ч.). Дрібні гирки. При терезах для зважування тіл є спеціальні набори гир — важки (Фізика, І, 1957, 22).  Словник української мови в 11 томах