важки
ВАЖКИ́, і́в, мн. (одн. важо́к, жка́, ч.).
1. Дрібні гирі.
При терезах для зважування тіл є спеціальні набори гир – важки (з навч. літ.);
Міліція вилучила у продавця лотка підроблений важок, який не відповідав вазі, зазначеній на ньому (з газ.).
2. Те саме, що грузи́ло.
Чого тільки немає у Даниловому лантусі: .. великі садівницькі ножиці, пилка, сокира, терпуг; а ще гачки, важки та поплавці до вудок (Григір Тютюнник);
Серед інших знарядь праці у великій кількості репрезентовані: кам'яні “праски” для розтягування та розгладжування шкіри, рибальські важки, різноманітні точильні бруски та ін. (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)