важки

ВАЖКИ́, і́в, мн. (одн. важо́к, жка́, ч.).

1. Дрібні гирі.

При терезах для зважування тіл є спеціальні набори гир – важки (з навч. літ.);

Міліція вилучила у продавця лотка підроблений важок, який не відповідав вазі, зазначеній на ньому (з газ.).

2. Те саме, що грузи́ло.

Чого тільки немає у Даниловому лантусі: .. великі садівницькі ножиці, пилка, сокира, терпуг; а ще гачки, важки та поплавці до вудок (Григір Тютюнник);

Серед інших знарядь праці у великій кількості репрезентовані: кам'яні “праски” для розтягування та розгладжування шкіри, рибальські важки, різноманітні точильні бруски та ін. (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. важки — -ів, мн. (одн. важок, -жка, ч.). Дрібні гирки, тягарці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. важки — ВАЖКИ́, і́в, мн. (одн. важо́к, жка́, ч.). Дрібні гирки. При терезах для зважування тіл є спеціальні набори гир — важки (Фізика, І, 1957, 22). Словник української мови в 11 томах
  3. важки — Важки, -ків мн. Вѣсы небольшіе. Угор. Словник української мови Грінченка