важкенько

Важкенько

нар. ум. отъ важко.

Значення в інших словниках

1. важкенько — важке́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. важкенько — ВАЖКЕ́НЬКО, розм. Присл. до важке́нький. – Да, щастя... Піввіку на чужому полі в три вузлики скрученим. Важкенько це щастя дісталося (С. Добровольський); Важкенько житиметься мені серед літераторів з моєю закоханістю у сталість та порядок (В.  Словник української мови у 20 томах
3. важкенько — див. важко  Словник синонімів Вусика