важниця
Важниця, -ці
ж. Важность, важная особа, дѣло. А що він за (або: от яка, не велика) важниця. Ном. № 5542.
---------------
Важниця, -ці
ж.
1) Подставка, подставляемая подъ шесть (ваговий дрюк) для поднятія воза, чтобы подмазать колеса. Рудч. Чп. 246. Чуб. VII. 404. Стеле чумак собі постілоньку, зелену травицю, а в голови замість подушечки — кленчасту важницю. н. п.
2) Торговые вѣсы на базарѣ; вѣсы. Рудч. Чп. 246. О, зваж мене на праведній важниці. К. Іов. 66.
Словник української мови Грінченка