валити
Валити, -лю, -лиш
гл.
1) Валить, сваливать. Своє на ніжки ставить, а чуже з ніг валить. Ном. № 9639.
2) Идти впередъ; двигаться массою. Сліпому нема гори: куди попав, туди и вали. Ном. № 4660. Так валкою і валить.
3) — вал. Прясть вал 2. Нумо вал валити. Маркев. 14 2.
Словник української мови Грінченка