валити
вали́ти вул. 1. бити (м, ср, ст)||галапіджити, гаманувати, ганцалити (ганцелити), гаратати, дюґати, їхати, кишки мішети, кітувати, кобзати, кропити, лупити, маґуляти, мацати, мотлошити, парити, прати, світити, святити, сипати, смалити, тлумити, товкти, фасувати, цабанити, цяхати
2. рішуче, швидко, упевнено іти (м, ср, ст)
3. забиратися геть (м)|| = гебати (гибати)
4. сміливо говорити (ср)
Лексикон львівський: поважно і на жарт