м. = валець. Краков'яка оддирають, вальса та мазура. Шевч. 138.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
вальс —
вальс іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
вальс —
(фр. valse, нім. Walzer, від walzen — кружляти в танці) — парний бальний танець, який виник на основі народних танців Австрії, Німеччини та Чехії. Одним із попередників В. був австрійський танець лендлер.
Словник-довідник музичних термінів
вальс —
-у, ч. 1》 Плавний парний танець, що виконується під музику з розміром у 3/4 такту. 2》 Музичний твір із розміром у 3/4 такту для супроводу танцю або самостійного виконання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вальс —
ВАЛЬС, у, ч. 1. Бальний танець, що виконується під музику з тридольним розміром і полягає в поступальному русі пар, які плавно кружляють.
Словник української мови у 20 томах
вальс —
(франц. valse, з нім. Walzer, від walzen – прокочувати, повертати ноги) парний танець, плавне кружляння, яке поєднується з поступальним рухом.
Словник іншомовних слів Мельничука
вальс —
Бальний танець у поміркованому темпі, музичний розмір 3/4, популяризований у ХIХ ст. (Й. Штраус-батько і син); види: віденський, англ., франц., америк. (т.зв. бостон); наявний в класичній музиці (віртуозні вальси brillante, меланхолійно-ліричний valse triste).
Універсальний словник-енциклопедія
вальс —
Вальс, -су, -сові, у -сі; ва́льси, -сів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
вальс —
ВАЛЬС, а, ч. 1. Плавний парний танець, що виконується під музику з розміром в ¾ такту. Аж корчма трясеться — Краков’яка оддирають [конфедерати], Вальса та мазура (Шевч.
Словник української мови в 11 томах