Верблюжій. Іоан був одягнений у верблюжий волос. Єв. Мт. I. 6.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
верблюжий —
верблю́жий прикметник
Орфографічний словник української мови
верблюжий —
-а, -е. Прикм. до верблюд. || Стос. до верблюда.
Великий тлумачний словник сучасної мови
верблюжий —
ВЕРБЛЮ́ЖИЙ, а, е. Прикм. до верблю́д. Несе вітер гарячий пісок, і ростуть гори, немов горби верблюжі... (М. Коцюбинський); На розшитих золотом і сріблом м'яких міндерах, набитих перемитою верблюжою шерстю, сиділи найвищі сановники Османської імперії (В.
Словник української мови у 20 томах
верблюжий —
ВЕРБЛЮ́ЖИЙ, а, е. Прикм. до верблю́д. Мотаються горби верблюжі (Коцюб., II, 1955, 151); // Стос. до верблюда. Незабаром підводами у верблюжих упряжках в’їхали на майдан строганівські повстанці (Гончар, Таврія.., 1957, 305).
Словник української мови в 11 томах