верблюжий
ВЕРБЛЮ́ЖИЙ, а, е. Прикм. до верблю́д.
Мотаються горби верблюжі (Коцюб., II, 1955, 151);
// Стос. до верблюда.
Незабаром підводами у верблюжих упряжках в’їхали на майдан строганівські повстанці (Гончар, Таврія.., 1957, 305).
Словник української мови (СУМ-11)