верблюдячий
ВЕРБЛЮ́ДЯЧИЙ, а, е. Те саме, що верблю́жий.
Вся вона [земля] в бурих плямах, схожих на пропилену верблюдячу шкіру. Мертво виблискують на сонці скам’янілі солоні озера (Рад. Укр., 12.III 1964, 3).
Словник української мови (СУМ-11)ВЕРБЛЮ́ДЯЧИЙ, а, е. Те саме, що верблю́жий.
Вся вона [земля] в бурих плямах, схожих на пропилену верблюдячу шкіру. Мертво виблискують на сонці скам’янілі солоні озера (Рад. Укр., 12.III 1964, 3).
Словник української мови (СУМ-11)