Значення в інших словниках
-
верблюдячий —
верблю́дячий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
верблюдячий —
ВЕРБЛЮ́ДЯЧИЙ, а, е. Те саме, що верблю́жий. Туглій роздягнувся, і вони забралися на м'яке ложе, під пухкі ковдри з верблюдячої шерсті (В. Малик); Тварини йшли поважно, гордовито піднявши верблюдячі голови (І.
Словник української мови у 20 томах
-
верблюдячий —
ВЕРБЛЮ́ДЯЧИЙ, а, е. Те саме, що верблю́жий. Вся вона [земля] в бурих плямах, схожих на пропилену верблюдячу шкіру. Мертво виблискують на сонці скам’янілі солоні озера (Рад. Укр., 12.III 1964, 3).
Словник української мови в 11 томах