верткий

Верткий, -а, -е

Вертлявый, шустрый. Був там один, що його прозвали Малпою, швидкий та верткий, що й з під ступня викрутиться. Св. Л. 131.

Значення в інших словниках

1. верткий — вертки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. верткий — В'юнкий, вертлявий, рухливий, жвавий, вертливий; (що вміє викручуватися) виверткий, спритний.  Словник синонімів Караванського
3. верткий — -а, -е. 1》 Дуже рухливий, спритний, в'юнкий. || Який легко і швидко може повертатися в різні боки, маневрувати. 2》 перен. Який легко вміє виходити із складного становища.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. верткий — ВЕРТКИ́Й, а́, е́. 1. Дуже рухливий, спритний, в'юнкий. Проворна, жвава та вертка зроду, вона ще до того вдавала з себе дуже ворушливу й жваву парижанку (І. Нечуй-Левицький); Діти були верткі, рухливі, не боялись облав (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. верткий — див. жвавий; спритний  Словник синонімів Вусика
6. верткий — РУХЛИ́ВИЙ (про людину — повний життєвої сили, енергії, здатний швидко рухатися), ЖВА́ВИЙ, МОТО́РНИЙ, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, ПРОВО́РНИЙ, ПРУДКИ́Й, ВЕРТКИ́Й, В'ЮНКИ́Й, ВЕРТЛЯ́ВИЙ, ВЕРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, СПРИ́ТНИЙ, ПОВОРОТКИ́Й, КРУТЛИ́ВИЙ, ШУ́СТРИЙ розм.  Словник синонімів української мови
7. верткий — Вертки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. верткий — ВЕРТКИ́Й, а́, е́. 1. Дуже рухливий, спритний, в’юнкий. Проворна, жвава та вертка зроду, вона ще до того вдавала з себе дуже ворушливу й жваву парижанку (Н.-Лев., IV, 1956, 229); Діти були верткі, рухливі, не боялись облав (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах