вершитися

Вершитися, -шуся, -шишся

гл. Завершаться, оканчиваться на верху. Мармурові комінки вершилися великокняжими гербами. Стор. МПр. 74.

Значення в інших словниках

1. вершитися — верши́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вершитися — -иться, недок. 1》 Закінчуватися чим-небудь у своїй верхній частині. 2》 Відбуватися, здійснюватися. 3》 Пас. до вершити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вершитися — ВЕРШИ́ТИСЯ, и́ться, недок. 1. Закінчуватися чим-небудь у своїй верхній частині. Двері і мармурові коминки вершились великокняжими гербами (О.  Словник української мови у 20 томах
4. вершитися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
5. вершитися — ВЕРШИ́ТИСЯ, и́ться, недок. 1. Закінчуватися чим-небудь у своїй верхній частині. Двері і мармурові коминки вершились великокняжими гербами (Стор., І, 1957, 370). 2. Відбуватися, здійснюватися. Переворот вершився..  Словник української мови в 11 томах