Значення в інших словниках
-
вибавити —
(від нужди): врятувати; (дитину) випестувати, виховати [V;VII] — врятувати [VI]
Словник з творів Івана Франка
-
вибавити —
ви́бавити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
вибавити —
Вибавити. 1. Звільнити (від чогось неприємного, обтяжливого). Вибавте мене вже раз від того неприємного обов'язку держати щороку тут, в тій Високій Палаті, подібногорода промови (Є. Пігуляк...
Українська літературна мова на Буковині
-
вибавити —
-влю, -виш; док.; вибавляти, -яю, -яєш, недок.; вибавлять; перех. 1》 Рятувати кого-небудь або допомагати комусь позбутися чогось неприємного. 2》 Виводити, знищувати (плями).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вибавити —
ВИ́БАВИТИ див. вибавля́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
вибавити —
ВИРУЧА́ТИ (допомагати комусь у скрутному становищі), РЯТУВА́ТИ, ВИРЯТО́ВУВАТИ, ЗАРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ (УРЯТО́ВУВАТИ), ВИЗВОЛЯ́ТИ, ВИБАВЛЯ́ТИ, ВИПЛУ́ТУВАТИ рідше, ВИВО́ЗИТИ розм. — Док.
Словник синонімів української мови
-
вибавити —
ВИ́БАВИТИ див. вибавля́ти.
Словник української мови в 11 томах