Значення в інших словниках вибава — ви́бава іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови вибава — -и, ж. Позбуття, виведення чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови вибава — ВИ́БАВА, и, ж., рідко. Те саме, що вибавля́ння. Вибава від хвороби. Словник української мови у 20 томах