1. Словник української мови Грінченка

вибава

Ви́бава, -ви

ж. Уничтоженіе, истребленіе. Уман. І. 317.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибава — ви́бава іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вибава — -и, ж. Позбуття, виведення чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибава — ВИ́БАВА, и, ж., рідко. Те саме, що вибавля́ння. Вибава від хвороби. Словник української мови у 20 томах