1. Словник української мови у 20 томах

вибава

ВИ́БАВА, и, ж., рідко.

Те саме, що вибавля́ння.

Вибава від хвороби.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибава — ви́бава іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вибава — -и, ж. Позбуття, виведення чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибава — Ви́бава, -ви ж. Уничтоженіе, истребленіе. Уман. І. 317. Словник української мови Грінченка