1. Орфографічний словник української мови

вибава

ви́бава

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибава — -и, ж. Позбуття, виведення чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вибава — ВИ́БАВА, и, ж., рідко. Те саме, що вибавля́ння. Вибава від хвороби. Словник української мови у 20 томах
  3. вибава — Ви́бава, -ви ж. Уничтоженіе, истребленіе. Уман. І. 317. Словник української мови Грінченка