Словник української мови Грінченка

вибуркувати

Ви́буркувати, -кую, -єш

гл. Вымостить камнемъ.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. вибуркувати — ви́буркувати дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. вибуркувати — ВИ́БУРКУВАТИ, ую, уєш, док., перех., діал. Вибрукувати.  Словник української мови в 11 томах