вибуркувати ВИ́БУРКУВАТИ, ую, уєш, док., перех., діал. Вибрукувати. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках вибуркувати — ви́буркувати дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови вибуркувати — Ви́буркувати, -кую, -єш гл. Вымостить камнемъ. Словник української мови Грінченка