Словник української мови Грінченка

вигодованець

Вигодованець, -нця

м. Воспитанникъ, питомецъ. Желех.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. вигодованець — вигодо́ванець іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. вигодованець — -нця, ч., розм. Той, хто вигодуваний, вихований ким-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигодованець — ВИГОДО́ВАНЕЦЬ, нця, ч., розм. Той, хто вигодуваний, вихований ким-небудь. Зарозумілий вигодованець дружини князя Романа Ружинського, Софії, поводив себе не тільки як двоюрідний [брат] значно старшої за нього сестри (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
  4. вигодованець — ВИХОВА́НЕЦЬ (дитина або молода людина, що виховується чи виховувалася ким-небудь або де-небудь; дитина, взята ким-небудь на виховання, утримання), ВИГОДО́ВАНЕЦЬ, ГОДО́ВАНЕЦЬ заст.  Словник синонімів української мови
  5. вигодованець — ВИГОДО́ВАНЕЦЬ, нця, ч., розм. Той, хто вигодуваний, вихований ким-небудь. Зарозумілий вигодованець дружини князя Романа Ружинського, Софії, поводив себе не тільки як двоюрідний значно старшої за нього сестри (Ле, Хмельницький, І, 1957, 27).  Словник української мови в 11 томах