вигодованець
ВИГОДО́ВАНЕЦЬ, нця, ч., розм.
Той, хто вигодуваний, вихований ким-небудь.
Зарозумілий вигодованець дружини князя Романа Ружинського, Софії, поводив себе не тільки як двоюрідний [брат] значно старшої за нього сестри (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)