вигодованка

ВИГОДО́ВАНКА, и, ж., розм.

Жін. до вигодо́ванець.

Аж здригнулася [Журина] від ляку за свою вигодованку, за своє прекрасне дитя, за його чисту душу (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. вигодованка — вигодо́ванка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. вигодованка — -и, розм. Жін. до вигодованець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вигодованка — Вигодованка, -ки ж. Воспитанница, питомица.  Словник української мови Грінченка