Словник української мови Грінченка

виголосити

Ви́голосити

см. виголошувати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. виголосити — ви́голосити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. виголосити — [виголосиетие] -ошу, -осиеш; нак. -сие, -с'іт'  Орфоепічний словник української мови
  3. виголосити — див. виголошувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виголосити — ВИ́ГОЛОСИТИ див. виголо́шувати.  Словник української мови у 20 томах
  5. виголосити — ВИГОЛО́ШУВАТИ (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.), ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОРІКА́ТИ поет., уроч., РЕКТИ́ заст., поет., ВІЩА́ТИ заст., уроч., ВИРІКА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
  6. виголосити — ВИ́ГОЛОСИТИ див. виголо́шувати.  Словник української мови в 11 томах