Словник української мови Грінченка

вигубити

Ви́губити

см. вигублювати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. вигубити — ви́губити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вигубити — див. вигублювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигубити — ВИ́ГУБИТИ див. вигу́блювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. вигубити — ВИ́ГУБИТИ див. вигу́блювати.  Словник української мови в 11 томах