вигубляти

Вигубля́ти, -ля́ю, -єш

гл. = вигублювати. КС. 1882. IX. 588.

Значення в інших словниках

1. вигубляти — вигубля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вигубляти — див. вигублювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вигубляти — ВИГУБЛЯ́ТИ див. вигу́блювати.  Словник української мови у 20 томах
4. вигубляти — див. нищити  Словник синонімів Вусика
5. вигубляти — ВИГУБЛЯ́ТИ див. вигу́блювати.  Словник української мови в 11 томах