виднота
Виднота, -ти
ж. Свѣтъ, освѣщеніе, ясность. Нехай одчинені двері, — тепла найде в нашу хату. — А од вас видноти в мою, бо в мене темно. Пирят. у. на видноті. На освѣщенномъ мѣстѣ. Ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою. Грин. II. 46.
Словник української мови Грінченка