вимочити

Ви́мочити, -ся

см. вимочувати, -ся.

Значення в інших словниках

1. вимочити — ви́мочити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вимочити — див. вимочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вимочити — ВИ́МОЧИТИ див. вимо́чувати.  Словник української мови у 20 томах
4. вимочити — ВИ́МОЧИТИ див. вимо́чувати.  Словник української мови в 11 томах