вимітка

Ви́мітка, -ки

ж. По народнымъ повѣрьямъ: призракъ, заставляющій переносить себя отъ села до села. Вх. Зн. 7.

Значення в інших словниках

1. вимітка — ви́мітка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вимітка — Знак, значка, зазначка, позначка, карб, див. марка  Словник чужослів Павло Штепа