вимітати
Вимітати, -таю, -єш
сов. в. вимести, -ту, -теш, гл. Выметать, вымести. Вимети хату. Шевч. 132.
Словник української мови ГрінченкаВимітати, -таю, -єш
сов. в. вимести, -ту, -теш, гл. Выметать, вымести. Вимети хату. Шевч. 132.
Словник української мови Грінченка