виникати
Ви́никати, -каю, -єш
гл. Исходить, всюду заглядывая. Туди ник, сюди ник, — увесь двір виникає, а діла не робить. Харьк.
---------------
Виникати, -каю, -єш
сов. в. виникнути, -ну, -неш, гл.
1) Возникать, возникнуть, появляться, появиться, выходить, выйти. Перед матінков Божов ружа проквітаєш, а з тої ружи пташок виникаєш. Гол. II. 7.
2) Слѣдовать, послѣдовать.
Словник української мови Грінченка