випрати

Ви́прати, -перу, -реш

гл. Вымыть (о бѣльѣ). Та виперу чумакові штани та сорочку. Рудч. Чп. 43.

Значення в інших словниках

1. випрати — ви́прати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. випрати — [випратие] -пеиру, -пеиреиш; нак. -пеирие, -пеир'іт'  Орфоепічний словник української мови
3. випрати — -перу, -переш, док., перех. Перучи, зробити чистим (білизну, одяг і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. випрати — ВИ́ПРАТИ, перу, переш, док., що. Перучи, зробити чистим (білизну, одяг і т. ін.). [Кнур:] Як же я сам управлюся? Чи подереться що, – треба його залатати, сорочку – випрати... Чиє ж то діло, як не жіноче?...  Словник української мови у 20 томах
5. випрати — ПРА́ТИ (змивати бруд з тканини, білизни тощо), ВІДПИРА́ТИ, МИ́ТИ розм. — Док.: попра́ти, ви́прати, відіпра́ти, поми́ти. Цілими днями пересиджують (коло ріки) сільські жінки, перучи на гладких плитах свою грубу білизну (І.  Словник синонімів української мови
6. випрати — Ви́прати, див. випира́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. випрати — ВИ́ПРАТИ, перу, переш, док. перех. Перучи, зробити чистим (білизну, одяг і т. ін.). [Кнур:] Як же я сам управлюся? Чи подереться що, — треба його залатати, сорочку — випрати… Чиє ж то діло, як не жіноче?...  Словник української мови в 11 томах