випрягти

Випрягати, -гаю, -єш

сов. в. випрягти, -жу, -жеш, гл. Выпрягать, выпречь, отпрягать, отпречь. Захтілося — запрягайте! відхтілося — випрягайте. Ном. № 4974. Як погано орати, то лучче випрягати. Ном. № 7305.

Значення в інших словниках

1. випрягти — ви́прягти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. випрягти — див. випрягати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випрягти — ВИ́ПРЯГТИ див. випряга́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. випрягти — ВИ́ПРЯГТИ див. випряга́ти.  Словник української мови в 11 томах