виратувати
Виратовувати, -вую, -єш
сов. в. виратувати, -тую, -єш, гл. = вирятовувати, вирятувати. Коли б у цьому лісі хоч одна душа найшлась така, щоб мене виратувала. Рудч. Ск. II. 19.
Словник української мови ГрінченкаВиратовувати, -вую, -єш
сов. в. виратувати, -тую, -єш, гл. = вирятовувати, вирятувати. Коли б у цьому лісі хоч одна душа найшлась така, щоб мене виратувала. Рудч. Ск. II. 19.
Словник української мови Грінченка