вирятовувати

Вирятовувати, -вую, -єш

сов. в. вирятувати, -тую, -єш, гл. Спасать, спасти, избавить отъ бѣды, выручать, выручить. Не загайся на підмогу, вирятуй з напасти. К. Шал. 94. А молодий Юрко та до бережечка, знайшов човна і веселечко, вирятував Марусю-сердечко. Мет. 129.

Значення в інших словниках

1. вирятовувати — вирято́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вирятовувати — -ую, -уєш, недок., вирятувати, -ую, -уєш, док., перех. Допомагаючи, відводити кого-, що-небудь від небезпеки, визволяти з тяжкого, скрутного становища.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вирятовувати — ВИРЯТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́РЯТУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. Допомагаючи, відводити кого-, що-небудь від небезпеки, визволяти з важкого, скрутного становища. [Яків:] Хазяїн попався мені катюга! Ох скільки він сили з мене взяв, аж страшно згадать!...  Словник української мови у 20 томах
4. вирятовувати — див. рятувати  Словник синонімів Вусика
5. вирятовувати — ВИРУЧА́ТИ (допомагати комусь у скрутному становищі), РЯТУВА́ТИ, ВИРЯТО́ВУВАТИ, ЗАРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ (УРЯТО́ВУВАТИ), ВИЗВОЛЯ́ТИ, ВИБАВЛЯ́ТИ, ВИПЛУ́ТУВАТИ рідше, ВИВО́ЗИТИ розм. — Док.  Словник синонімів української мови
6. вирятовувати — Вирято́вувати, -то́вую, -то́вуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. вирятовувати — ВИРЯТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́РЯТУВАТИ ую, уєш, док., перех. Допомагаючи, відводити кого-, що-небудь від небезпеки, визволяти з важкого, скрутного становища. [Яків:] Хазяїн попався мені катюга! Ох скільки він сили з мене взяв, аж страшно згадать!..  Словник української мови в 11 томах