вирятовувати
ВИРЯТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́РЯТУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що.
Допомагаючи, відводити кого-, що-небудь від небезпеки, визволяти з важкого, скрутного становища.
[Яків:] Хазяїн попався мені катюга! Ох скільки він сили з мене взяв, аж страшно згадать!.. Мене двічі з петлі вирятовували... (М. Кропивницький);
З незручної ситуації всіх вирятовує Розалія. Вона запитує, чи можна подавати десерт (М. Слабошпицький);
Охрім був чоловік такий добрячий; аби кого побачив у біді, зараз вирятує (Марко Вовчок);
Ганна вирятувала [з багнюки] спершу його самого, потім його чоботи (С. Васильченко);
Оглядається – її хата в огні. Летить боржій, але з вогню вже не в силі нічого вирятувати (А. Крушельницький).
Словник української мови (СУМ-20)