вирятовуватися
ВИРЯТО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́РЯТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док.
Позбавлятися небезпеки, виходити з важкого, скрутного становища.
– Коли Бог судив йому згинути, то ми проти того нічого не врадимо: коли ж ні, то й так він вирятується з пащі лютого ворога (І. Франко);
Вірменин переходив кладкою, і його забрало. З тяжкою бідою чепивсь мотуза, що йому підкинули, і він вирятувався, але такий мокрий як хлющ (А. Чайковський);
Він мусить з цього вирятуватися, мусить видертися з цих проклятих .. лабет [лабетів] (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)