Словник української мови у 20 томах

вирятуваний

ВИ́РЯТУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́рятувати.

З садка виводили вирятуваних від пожежі жінок і дівчат (Б. Лепкий);

На непогорілих .. вулицях валялись вирятувані діжки, скрині, кочерги, свитки (В. Винниченко);

Вирятуваний з тяжкої депресії, відчуваючи, як серце його наливається силою, вернувши втрачену віру, він намагався не думати про братів, боявся ту віру згубити (І. Багряний);

// ви́рятувано, безос. пред.

Добрячий Андрій Карпович великодушно простить, і... автомобіль вирятувано (В. Винниченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вирятуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вирятувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вирятуваний — Ви́рятуваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)