вирятування
ВИ́РЯТУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́рятувати.
Йому, гордому бояринові, .. важко було прилюдно віддавати подяку за вирятування доньки мужикові (І. Франко);
Вони виставили варту, поставили кулемети, а інші, навпаки, розклали вогнища й ставали табором, бо вирятування награбованого добра з такої ситуації – то довга пісня, далебі (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)