вирятовувати —
-ую, -уєш, недок., вирятувати, -ую, -уєш, док., перех. Допомагаючи, відводити кого-, що-небудь від небезпеки, визволяти з тяжкого, скрутного становища.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вирятовувати —
ВИРЯТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́РЯТУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. Допомагаючи, відводити кого-, що-небудь від небезпеки, визволяти з важкого, скрутного становища. [Яків:] Хазяїн попався мені катюга! Ох скільки він сили з мене взяв, аж страшно згадать!...
Словник української мови у 20 томах
вирятовувати —
див. рятувати
Словник синонімів Вусика
вирятовувати —
ВИРУЧА́ТИ (допомагати комусь у скрутному становищі), РЯТУВА́ТИ, ВИРЯТО́ВУВАТИ, ЗАРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ (УРЯТО́ВУВАТИ), ВИЗВОЛЯ́ТИ, ВИБАВЛЯ́ТИ, ВИПЛУ́ТУВАТИ рідше, ВИВО́ЗИТИ розм. — Док.
Словник синонімів української мови
вирятовувати —
Вирято́вувати, -то́вую, -то́вуєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
вирятовувати —
ВИРЯТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́РЯТУВАТИ ую, уєш, док., перех. Допомагаючи, відводити кого-, що-небудь від небезпеки, визволяти з важкого, скрутного становища. [Яків:] Хазяїн попався мені катюга! Ох скільки він сили з мене взяв, аж страшно згадать!..
Словник української мови в 11 томах
вирятовувати —
Вирятовувати, -вую, -єш сов. в. вирятувати, -тую, -єш, гл. Спасать, спасти, избавить отъ бѣды, выручать, выручить. Не загайся на підмогу, вирятуй з напасти. К. Шал. 94. А молодий Юрко та до бережечка, знайшов човна і веселечко, вирятував Марусю-сердечко. Мет. 129.
Словник української мови Грінченка